АРХІВ (Всі випуски) / 
Зміст випуска (2021, № 2)
Кубко А. Епідемія у наукометричному вимірі: частина третя. Особливості пандемії COVID-19 в УкраїніРубрика: Бібліотеки у цифровому середовищі Анотація: Актуальність заявленої теми зумовлена пандемією COVID-19, яка дала змогу світовим фахівцямз наукометрії та бібліометрії, окрім верифікації основних трендів доковідної епохи та виявлення новихтенденцій, підтвердити наявність у попередніх трендах певних похибок, що, вочевидь, пов’язані звідображенням особливостей en masse постраждалих регіонів. Виклад основного матеріалу. У статтіпроаналізовані результати оригінального дослідження публікаційної активності лідируючих, за індексом Ґірша, українських вчених з кожної із задіяних (за даними західних публікацій) у стримуванніепідемії галузей медичної науки, що було проведене з метою аналізу особливостей стресової академічної реакції медичної галузі України. Виокремлено вітчизняні наукометричні і бібліометричнітренди стресової академічної відповіді та можливі причини невідповідності їх існуючим світовим тенденціям. В якості бази даних використовувалася «Бібліометрика української науки» – національнийсегмент Google Scholar, період охоплення – 01.2020–11.2020, плюс окреме вибіркове дослідженняпублікаційної активності перших 100, за індексом Ґірша, вчених-медиків станом на 23.11.2020. У висновках констатується. Академічна відповідь медичної галузі України першого півріччя 2020 р.,порівняно зі світовою, була низькою, хоча загалом й зберегла свої основні риси. До локальних особливостей стресової академічної відповіді в Україні відносяться: публікаційне лідирування галузей, щопоєднали навантаження новітністю із більшою можливістю проведення досліджень; відсутність лідирування у досліджуваний період галузі охорони здоров’я; загальне зростання публікаційної активностіу другому півріччі 2020 р. Можливими причинами невідповідності вітчизняних трендів світовим визначено: пізній початок пандемії COVID-19 і менше число хворих в Україні, що не давало змоги у першому півріччі проводити масштабні дослідження; публікація основних матеріалів з охорони здоров’яу формі або на основі джерел, що не індексуються, та авторами, які переважно не потрапили в основну досліджувану групу науковців від своєї галузі. Зазначається, що аналіз публікаційної активності лише провідних, за індексом Ґірша, вчених, з більшою вірогідністю, не дає повної бібліометричної і наукометричної картини змін, що відбуваються, тому необхідні подальші дослідження, які охоплювалиб більший проміжок часу і більшу кількість науковців. Ключові слова: наукометрія, бібліометричні показники, індекс Ґірша, галузевий розподіл публікацій, публікаційна активність вчених-медиків, COVID-19. Цитованість авторів публікації:
Бібліографічний опис для цитування: Бібліографія:
|
(тексти доступні на умовах ліцензії Creative Commons
