Горбань Ю., Скаченко О.

Національні програми інформаційної грамотності: досвід країн Південно-Східної Азії і України

Рубрика: Зарубіжний бібліотечний досвід

Анотація: Сучасні глобальні та регіональні інформаційні війни, фейкові новини актуалізують вивчення світового досвіду реалізації національних програм інформаційної грамотності. Мета статті – з’ясувати цілі, проаналізувати результати національного проєкту «Дія. Цифрова освіта» (Україна); виявити схожі та унікальні елементи порівняно з національними програмами інформаційної грамотності країн Південно-Східної Азії (на прикладі Малайзії і Сінгапуру). Методологічну основу дослідження становлять теоретичні та емпіричні методи: аналізу джерел, опису, порівняльного аналізу, систематизації, візуалізації. При викладі основного матеріалу з’ясовано, що освітня платформа «Дія. Цифрова освіта», за сприяння Міністерства цифрової трансформації України і Української бібліотечної асоціації, ставить за мету навчити 6 млн українців навичкам цифрової грамотності. Кількісний та регіональний аналіз продемонстрував, що за рік до проєкту приєдналося 1716 бібліотек-хабів, які стали амбасадорами проєкту. Вони допомагають користувачам безкоштовно проходити обраний навчальний курс. У висновках наголошується на схожих підходах до реалізації національних проєктів інформаційної грамотності Малайзії, Сінгапуру і України. Зокрема, це: формування навичокмедіа та інформаційної грамотностіза допомогою теленавчання (InfoLit-Telelearning у Малайзії); використання формату шоу (Super SURE Show у Сінгапурі); структурування програм за віковою та цільовою аудиторією (SURE 2.0 – для школярів; SURE for Life – для різних верств населення Сінгапуру); участь селебріті, публічних бібліотек країн у рекламі проєктів. Унікальними рисами українського проєкту «Дія. Цифрова освіта» визначено створення навчальних курсів у форматі освітніх серіалів; пропонування серіалів різного рівня знань та широкого тематичного діапазону; залучення до співпраці у якості хабів цифрової освіти громадських організацій, шкіл, ІТ-організацій, ЦНАП. Практичне значення. Вивчення світового досвіду реалізації національних програм інформаційної грамотності є актуальним питанням сьогодення, важливою передумовою розроблення національної програми та стандартів інформаційної грамотності в Україні.

Ключові слова: національні програми інформаційної грамотності, цифрова грамотність,бібліотеки-амбасадори, освітні серіали, медіаосвіта.

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/bv2021.02.091     Цитування публікації

• Горбань Ю. (Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв (м. Київ, Україна), y.i.gorban@gmail.com)
• Скаченко О. (Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв (м. Київ, Україна), skachenko.nana@gmail.com)

Бібліографічний опис для цитування:
Горбань Ю. Національні програми інформаційної грамотності: досвід країн Південно-Східної Азії і України / Ю. Горбань, О. Скаченко // Бібліотечний вісник. - 2021. - № 2. - С. 91-101. doi: https://doi.org/10.15407/bv2021.02.091

Бібліографія:

1. Медийная и информационная грамотность : руководство по политике и стратегии / ред. A. Grizzle, M. Torras Calvo. Париж, 2020. 193 с.
2. Мережа хабів. Дія.
3. Освітні серіали. Дія.
4. Про проект. Дія.
5. Цифрова грамотність населення України. Міністерство цифрової трансформації України. 2019. 211 с.
6. Черненко Т. В. Міжнародний досвід впровадження медіаграмотності для окремих цільових груп: можливості для України. Національний інститут стратегічних досліджень. 2019.
7. Яворська Т. М., Щусь Н. В. Формування медіа- та інформаційної культури: зарубіжний досвід публічних бібліотек. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2019. № 4. С. 38–46. 8. About the SURE campaign. National Library Board Singapore.
8. About the SURE campaign. National Library Board Singapore.
9. (2006) Alexandria Proclamation on Information Literacy and Lifelong Learning. Communication and Information. 2006.
10. Bradley C. Information Literacy Policy Development in Canada: Is It Time? Partnership: The Canadian Journal of Library and Information Practice and Research. 2013. Vol. 8 (2). doi: https://doi.org/10.21083/partnership.v8i2.2489
11. Edzan N. N. Information Literacy Development in Malaysia: A Review. Libri. 2008. Vol. 58 (4). PP. 265–280. doi: https://doi.org/10.1515/libr.2008.027
12. Edzan N. & Mohd Saad M. NILA : A National information literacy agenda for Malaysia. Malaysian Journal of Library & Information Science. 2005. Vol. 10(1). Pp. 91–103.
13. Ismail S. A. Factors affecting the implementation of information literacy education in Malaysian primary schools. Doctor of Philosophy. Victoria University of Wellington. Wellington, 2014. 368 p.
14. Lin Tzu-Bin, Mokhtar, Intan A. & Wang Li Yi. The construct of media and information literacy in Singapore education system: global trends and local policies. Asia Pacific Journal of Education. 2015. Vol. 35(4). PP. 423–437. doi: https://doi.org/10.1080/02188791.2013.860012
15. Pek S. & Wang D. Digital Content Consumption Trends in the Website of Singapore’s National Information Literacy Programme. International Journal of Library and Information Services (IJLIS). 2019. Vol. 8 (1). PP. 1–23. doi: https://doi.org/10.4018/IJLIS.2019010101
16. Wijetunge P. Empowering 8: the Information Literacy model developed in Sri Lanka to underpin changing education paradigms of Sri Lanka. Sri Lanka Journal of Librarianship & Information Management. 2009. Vol. 1 (1). PP. 31–41. doi: http://doi.org/10.4038/sllim.v1i1.430