Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис. Гриценко, Наталія (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (м. Київ, Україна)). Бібліографічні та реферативні бази даних як інструмент формування наукового портфоліо [Текст] / Н. Гриценко, О. Клюшнікова, О. Сандул // Бібліотечний вісник. - 2021. - № 2. - С.30-41 Шифр журнала: Ж14595/2021/2 Кл.слова (ненормированные): author profiles, research infrastructure, institutional profiles, scientific portfolio, scientometrics, abstract information, knowledge management, digital scientific communication.. наукометрія, авторські профілі, дослідницька інфраструктура, інституційні профілі, наукове портфоліо, реферативна інформація, управління знаннями, цифрова наукова комунікація. Аннотация: ^*Актуальність теми. Реферативні ресурси, з огляду на свою специфіку сконденсованого знання, виступають одним із найважливіших інструментів формування й змістового наповнення авторських, журнальних та інституційних профілів, створення комплексного наукового портфоліо дослідника, установи, галузі. Метою статті є визначення ролі бібліографічних, реферативних баз даних у процесах управління знаннями та специфіки формування на матеріалі цих баз даних наукових портфоліо авторів і установ. При викладі основного матеріалу розглянуто участь наукових бібліотек у формуванні та поширенні реферативної інформації. Обґрунтовано роль електронної реферативної інформації у процесах цифрової наукової комунікації. Проаналізовано засоби організації біобібліографічної, реферативної інформації, реалізовані провідними світовими наукометричними платформами. Визначено потенціал створення комплексного наукового портфоліо на основі авторських та інституційних профілів у бібліографічно-реферативних базах даних. Висновки. Виокремлено тенденцію щодо формування розгалуженої наукометричної надбудови над масивом джерел наукової інформації, яка передбачає трансформацію функцій всіх дотичних до цифрової наукової комунікації установ. Наголошено, що організація наукових ідентифікаторів, профілів та публікацій у вигляді мережі наукових портфоліо спонукає до ретельнішої верифікації наукової інформації та підготовки метаданих у загальноприйнятних форматах. Середовищем формування наукових портфоліо органічно стають реферативні бази даних як оптимальна з багатьох поглядів ланка дослідницької інфраструктури. Модератором процесу створення та актуалізації наукових портфоліо, їх подальшої інтеграції до систем управління дослідницькою інформацією мають стати наукові бібліотеки як агрегатори біобібліографічного та реферативного ресурсу, експерти у цифровій науковій комунікації, інтелектуальних технологіях організації знань. Напрацьовані Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського сервіси є джерелом формування портфоліо академічних науковців та готовими до інтеграції сегментами системи управління знанями.^UThe relevance of research. Abstract resources, given the features of the condensed information, are one of the most important tools for the formation and content of author's, journals and institutional profiles, producing a comprehensive scientific portfolio of the researcher, institution, scientific branch. The aim of the article is to determine the role of bibliographic and abstract databases in the processes of knowledge management and the specifics of the material compilation based on scientific portfolios of authors and institutions databases. Presentation of the main material. The participation of scientific libraries in the production and sharing of abstract information is considered. The role of electronic abstract information in the processes of digital scientific communication is substantiated. The means of biobibliographic organization and abstract information implemented by the world's leading scientometric platforms are analyzed. The potential of developing a complex scientific portfolio based on author and institutional profiles in bibliographic-abstract databases is determined. Conclusions. The tendency to the development of an increasingly branched scientometric superstructure, leading the array of scientific information sources, which requires the transformation of the functions of all institutions involved in digital scientific communication is analyzed. The organization of scientific identifiers, profiles and publications in the form of a network of scientific portfolios encourages the more thorough verification of scientific information and preparation of metadata in conventional formats. Abstract databases as an optimal level of research infrastructure are becoming the natural environment of scientific portfolios development. Scientific libraries as aggregators of biobibliographic and abstract resources, experts in digital scientific communication, intelligent technologies of knowledge organization should be the moderators of the process of developing and updating scientific portfolios, their further integration into research information management systems. The services developed by the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine are the source of forming a portfolio of academic scientists and segments of the knowledge management system ready for integration. Файл:  bv_2021_2_5.pdf - 0 Дод. точки доступу: Клюшнікова, Олена (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (м. Київ, Україна)); Сандул, Оксана (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (м. Київ, Україна))